«Контейнери» на лінії вогню: За що «світить» кримінал волинським чиновникам

0
0
«Контейнери» на лінії вогню: За що «світить» кримінал волинським чиновникам
«Не придатні для використання у бойовій обстановці та небезпечні для життя і здоров’я військовослужбовців».

Таке резюме оголосив Генпрокурор Юрій Луценко щодо фортифікаційних споруд, які два роки тому в зоні АТО зводили волинські будівельники. А ще – оголосив підозру двом посадовцям Волинської облдержадміністрації у розкраданні бюджету.

Хто ж освоїв 32 бюджетні мільйони на укріплення лінії вогню і чи дійсно збудували «непридатне»? Чому у ході будівництва змінили проект? Де взялися «морські контейнери» замість залізобетонних конструкцій?

БО ПЕРЕДОВИКИ…

Готуючись до можливого активного наступу проросійських бойовиків чи російської регулярної армії, наприкінці 2014 року на Сході України вирішили спорудити фортифікаційні споруди. Йшлося про три лінії оборони. Аби збудувати їх якнайшвидше, оборонні споруди поділили між усіма областями.

Волині дісталося спорудження десяти фортифікаційних споруд у так званому «секторі М» (Маріупольський напрямок). Географічно це – Володарський, Тельманівський і Волноваський райони Донецької області.

Воєнною термінологією усе, що волиняни мали збудувати, називається взводно-опорними пунктами (ВОП). Сюди входять: вогневі споруди (залізобетонні доти), бетонні бліндажі, окопи для техніки з укриттями для екіпажів, позиція мінометного взводу з бліндажем, командно-спостережний пункт, перекриті ділянки траншей і самі траншеї з вогневими точками.

Попри те, що з державного бюджету виділялися немалі гроші (загалом – близько 32 млн грн), тендер на їх освоєння на Волині не проводили. Генпідрядників визначили шляхом переговорів. Як пояснив голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, у перемовинах брало участь близько 10 будівельних організацій, проте погодилися працювати над такими складними об’єктами лише дві – ПАТ «Луцьксантехмонтаж» і ТОВ «Житлобуд-2». Обидві фірми мають немалий досвід на ринку будівництва, у тому числі – за бюджетні кошти.

Волиняни взялися до роботи одними із перших: земляні роботи почали ще в квітні 2015 року, а вже 11 червня готові фортифікаційні споруди інспектував Петро Порошенко. Як повідомляли ЗМІ, загалом президент лишився задоволеним роботою волинян, щоправда, сказав переробити окопи. Мовляв, вони виявилися надто вузькими і не дозволять при потребі розминутися двом солдатам у бронежилетах.

Початково планувалося на один об’єкт витратити 2,4 млн грн, але в результаті на 10 споруд із держбюджету витратили 32 млн грн
Початково планувалося на один об’єкт витратити 2,4 млн грн, але в результаті на 10 споруд із держбюджету витратили 32 млн грн
На Сході працювали будівельники із «Луцьксантехмонтажу», «Житлобуду-2», а також – волинські лісівники
На Сході працювали будівельники із «Луцьксантехмонтажу», «Житлобуду-2», а також – волинські лісівники
Президент особисто перевіряв збудоване. Сказав перекопати окопи: вийшли надто вузькі
Президент особисто перевіряв збудоване. Сказав перекопати окопи: вийшли надто вузькі


ДЕ ВЗЯВСЯ КРИМІНАЛ?

Попри те, що збудовані фортифікаційні споруди здали в експлуатацію і спеціалісти Міністерства оборони звірили усі звіти печатками, уже за півроку «вилізли» нюанси.

У березні 2016 року Департамент захисту економіки поліції поширив інформацію про те, що волинські чиновники «нагріли руки» на фронтовому будівництві (кримінальне провадження № 42016051100000144, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст.191 КК України).

«Встановлено, що державним підприємством ОСОБА_2 оборони України, «Центральний проектний інститут», розроблена проетно-кошторисна документація (…) Волинська державна адміністрація стала замовником проведення робіт з будівництва фортифікаційних споруд та території Володарського, Тельманівського, Волноваського районів Донецької області. Підрядниками, які проводили роботи, були підприємства ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536» та ТОВ «Житлобуд-2».

Згідно проектно-кошторисної документації ВОП являє собою цілісну монолітну (залізобетонну) споруду, яка вкопується в землю і встановлюється на залізобетонну плиту, під якою розташований вирівнююшій шар (суміш піску, гравію і т.д.). Замість цього зазначеними підприємствами були монтовані морські контейнери (менш міцна і більш дешева конструкція), встановлені на землю без вирівнюючого шару.

Документально відображено придбання монолітних споруд та перерахування грошей від будівельників на рахунок підприємств ТОВ «ПБП Азовінтекс» у розмірі 3 629 358 грн. та на рахунок ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» 7 493 316 грн.

Відповідно до довідки спеціаліста ФОП ОСОБА_3, внаслідок необґрунтованого застосування окремих розцінок та коефіцієнтів, вартість виконаних робіт завищена загалом на суму 1 549 202,00 грн., у тому числі по генеральному підряднику ТзОВ «Житлобуд-2» - 811 535,60 грн», – деталі кримінальної справи описані в ухвалі Жовтневого районного суду м. Маріуполя (від 3 лютого 2017 р. у справі № 263/1511/17).

Після кількох місяців розслідування Генпрокурор Луценко на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив: двом чиновникам Волинської обласної державної адміністрації оголосили підозру у справі про розкрадання під час будівництва другої лінії оборони в зоні АТО. Мова йде про двох посадовців управління капітального будівництва: начальницю Лілію Павлову (до слова, вона кілька місяців тому пішла на пенсію) та керівника відділу технічного нагляду Олександра Зайцева. У цій заяві фігурує ще більша сума грошових махінацій – 6,977 млн грн.

Генпрокурор Луценко повідомив про оголошену підозру волинським посадовцям
Генпрокурор Луценко повідомив про оголошену підозру волинським посадовцям
Такими світлинами прокурор проілюстрував причину розслідування
Такими світлинами прокурор проілюстрував причину розслідування
Волинські будівельники запевняють: їхні об’єкти всередині «обшиті» фанерою і не можуть бути схожими на ті, які оприлюднив Луценко
Волинські будівельники запевняють: їхні об’єкти всередині «обшиті» фанерою і не можуть бути схожими на ті, які оприлюднив Луценко


ХТО «ПЕРЕКРОЇВ» ПРОЕКТ?

Волинські посадовці і будівельники пояснюють: по-іншому збудувати не могли, зміни до проекту узгоджували із Міністерством оборони і на «альтернативній» версії навпаки – зекономили. Бо якби будували за початковим проектом, не вклалися б ні в виділені кошти, ні в терміни.

«Одночасно на Сході будувалося 300 таких об’єктів, і один Київський завод не міг справитися з виготовленням потрібної кількості патернів – спеціальних залізобетонних конструкцій, які мали бути основою для спорудження укриття. Почали залучати інші заводи, але і цього було мало. Тому з’явилася пропозиція використати морські контейнери. В глибокому котловані робили залізобетонну «подушку», встановлювали контейнер, тоді боки і верх теж заливалися залізобетоном. Контейнери фактично виконували роль каркасу. Крім того, всередині їх «обшили» тирсоплитами, утеплили. Робили спеціальні місця, щоб була можливість встановити «буржуйки», а ще – ставили столи і лавки, чого в інших укриттях не було», – розповідає екс-заступник губернатора Сергій Кудрявцев, який курував будівництво на Сході.

Будівельники пояснюють: їх «підганяли» обставини і «морські контейнери» стали справжнім виходом із ситуації.

«Ми були обмежені в часі. Якщо пам’ятаєте, тоді Путін вихвалявся, що 9 травня буде проводити парад в Маріуполі. Тому загроза нападу і саме в нашому секторі «М» була дуже високою. В проекті були передбачені залізобетонні конструкції, яких тоді не було де взяти. В Маріуполі немає лісу, щоб зробити дерев’яну опалубку (тимчасову конструкцію, яку «заливають бетоном чи залізобетоном, –ред.), тому в ролі опалубки використали ті контейнери. А хто не розуміє будівельного процесу, то розказує, що ми просто взяли і закопали контейнери», – пояснив заступник директора з виробництва ТОВ «Житлобуд-2» Юрій Баран, який був прорабом на будівництві фортифікаційних споруд.

Будівельник розповідає про економію від такої заміни: якби купували залізобетонні конструкції, потратили б близько 4 млн грн, а контейнери обійшлися в мільйон.

Щоправда, така економія ніяк не відобразилася на бюджеті, бо гроші пішли на інші потреби.

«Проект був «сирим», мабуть, його складали ще в часи Першої світової. От, наприклад: нам довелося повністю перекопувати траншеї, бо х ширина дозволяла розминутися двом бійцям в шинелях, а от в сучасних бронежилетах – ніяк», – пояснив Юрій Баран.

За його словами, в проекті були й інші фінансові «неточності». Приміром, занадто низька вартість оренди будівельної техніки, хоча фактично – платити значно більші суми. Також зовсім не була передбачена вентиляція, яку все ж довелося робити. А ще держава передбачила лише 30 гривень відрядних на добу.

«Зрозуміло, що за такі гроші ніхто б не хотів їхати на будівництво, коли поруч – війна і тебе обстрілюють. Тому фірма платила людям по 240 гривень. Разом із «Луцьксантехмонтажем» бувало, що працювало до 200 людей – порахуйте, які це втрати», – розповів директор і власник «Житлобуд-2» Леонід Стефанович.

Загалом із Держбюджету на спорудження 10 фортифікаційних споруд виділили 31,795 млн грн.

Леонід Стефанович, Володимир Гунчик – на інспекції збудованого
Леонід Стефанович, Володимир Гунчик – на інспекції збудованого
До речі, колоди для обшивки траншей та інших споруд возили із Волині
До речі, колоди для обшивки траншей та інших споруд возили із Волині
Укриття, основою якого стали морські контейнери, «залиті» залізобетоном та закопані землею
Укриття, основою якого стали морські контейнери, «залиті» залізобетоном та закопані землею


ЧИЇ КОНТЕЙНЕРИ?

Як розповіли волинські будівельники, використати морські контейнери запропонувала маріупольська фірма, в якої вони орендували будівельну техніку (везти свою із Волині – надто накладно). Коли стало зрозуміло, що залізобетонні конструкції, передбачені проектом, доведеться довго чекати, а робити дерев’яну опалубку – надто дорого, саме представники цієї фірми запропонували купити у них морські контейнери за ціною металобрухту.

У відповіді на інформаційний запит за підписом Володимира Гунчика йдеться, що контейнери купували у ПАТ «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд».

Фірма належить впливовому донецькому бізнесмену Сергію Таруті та його братові Олександру. Місяць тому проти «Азовстальбуду» порушена справа про банкрутство (ухвала Господарського суду Донецької області від 18.10.2017 у справі №905/2265/17).

Як запевнив заступник директора «Житлобуду-2» Юрій Баран, на купівлю морських контейнерів у їхньої фірми пішло близько мільйона. На одному об’єкті використовували по три контейнери, тож загалом купили 15. Ціна одного – 14 тис грн (14 000 грн х 15 шт. = 210 тис грн). На запитання, чому ж витратили мільйон, будівельник пояснив: у комплекті до контейнерів купували бетонні плити.

До слова, у Маріуполі морські контейнери – досить «ходовий» товар. В інтернет-магазинах – безліч оголошень про їх продаж. На будівництві фортифікаційних споруд використовували контейнери розміром 20 футів (6х2,4х2,6 метри). Через інтернет їх продають за такою ж ціною, як запропонував «Азовстальбуд» (називаючи її «як за металобрухт»).

Контейнери волинським будівельникам продала фірма Сергія Тарути
Контейнери волинським будівельникам продала фірма Сергія Тарути
Продавали «за ціною металобрухту», проте інтернет-оголошення пропонують таку ж ціну
Продавали «за ціною металобрухту», проте інтернет-оголошення пропонують таку ж ціну


* * *

На щастя, фортифікаційні споруди на другій і третій лініях оборони поки українським солдатам не знадобилися. На жаль, ситуація на Сході держави так і не стабілізувалася, а питання про те, чи є у бійців захист – знову актуальне.

У 2015 році Кабмін виділив майже мільярд гривень на оборонні споруди. У 2017 році – відкрито кримінальні провадження про розкрадання коштів щодо семи облдержадміністрацій. Чергова «зрада»? Чийсь «наїзд»? Чи все ж тотальна корупція знайшла своє місце і в цій, особливій для кожного українця, історії?

Військова прокуратура каже, що ретельно перевіряє збудоване («експертизі підлягає навіть склад бетону») і обіцяє прозвітуватися на початку 2018 року.

Людмила ЯВОРСЬКА (Відділ журналістських розслідувань «Волинь24»)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

assignment help